Гріх

Як нерозумно сподіватися, що можна грішити та не страждати від цього!

Зречення гріха передбачає зречення всього, що, як ми знаємо, відводить нас від Бога. Але ми також покликані зректися всього, що, як ми знаємо, не веде до Бога.

Святий страх не полягає в тому, щоби боятися Бога й через це віддалятися від Нього. Він полягає в тому, щоби боятися бути далеко від Нього.

Людина, яка має страх Божий, не говорить про себе: «Як близько я можу підійти до межі гріха й не впасти?». Ні, вона каже: «Я хочу бути так близько до Бога й так далеко від цієї межі, щоб навіть не бачити її».

Гріх ускладнює і без того складне життя.

Багато людей прагнуть отримати Божі благословіння, але заплющують очі на власні гріхи. Однак неможливо отримати Боже благословіння, якщо ми живемо в гріху. Спочатку ми повинні покаятися.

Ми схильні засуджувати тих, чиї гріхи здаються нам «серйознішими» за наші власні.

Сутність гріха — залишатися непоміченим якомога довше.

Гріх починає свою згубну дію в нас із маленьких кроків непослуху.